Я згадую хату моєї бабусі у селі. Я там проводив дитинство: їв черешню, сапав город і носив воду з криниці.... Детальніше

Я йшла додому, не замислюючись про те, що на мене чекає там. Уявляла, як зрадіють моєму сюрпризу рідні, як здивуються метровій іграшковій морквинці, яку я подарую сестричці, як обійматимуть мене...... Детальніше

Села без людей, розбиті дороги, покинуті будинки... Цього тут вистачало і до війни. Але, принаймні, тоді відчувалося життя. Не змінилися лише краєвиди, від яких, як і раніше, неможливо відвернути погляд. Але тепер у них скрізь присутня печатка смутку.... Детальніше

15 лютого - день звільнення Черкащини від московських окупантів.... Детальніше

З початку Великої війни я взяв за правило не коментувати перебіг бойових дій та ситуацію в країні.... Детальніше